воскресенье, 25 марта 2018 г.

Опис власного досвіду з теми: «Інноваційні технології навчання в системі роботи вчителя української мови та літератури.»


Опис власного досвіду з теми:
«Інноваційні технології навчання в системі роботи вчителя української мови та літератури.»
  СУТНІСТЬ ДОСВІДУ
Мета загальноосвітньої школи ХХІ ст. – формування особистості, здатної вийти за межі отриманих знань, відкритої до інновацій, спроможної повноцінно реалізуватися в майбутньому дорослому житті. Одним з найголовніших завдань сучасної школи є творчий розвиток учителя та учня.
У своїй діяльності я постійно відшукую резерви підвищення якості та ефективності навчання, бо розумію, що сьогодні учні є продуктом інформаційного суспільства, яке відрізняється різноманітністю й мінливістю. Для того, щоб давати якісні знання, вчителю треба пристосовуватися до сучасності, змінюватися і постійно самовдосконалюватися. Отже, висловлення: «Учитель живе поки вчиться», - вважаю девізом своєї роботи. Я переконана, що треба вивчати і творчо застосовувати новітні технології, методи, прийоми та форми роботи, працювати в новому режимі, не боятися змін, експериментів.
          Моє педагогічне кредо: «До кожної дитини ключ знайти, У праці результат хороший мати, Упевнено і творчо до мети іти, З любов'ю серце  дітям віддавати»». Для мене кожен учень – це яскрава особистість. Я дуже хочу, щоб мої учні не просто запам'ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували та дебатували за його змістом. При такому підході учні думають про те, що вони вивчають і застосовують це у подальшому навчанні або (і це головне, на мою думку) в ситуаціях реального життя.
                                         АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ
Саме життя доводить, що у сучасному суспільстві краще орієнтуються, приймають рішення, працюють люди творчі, здатні до генерування нових ідей, підходів, задумів. Та спочатку такі люди навчаються в школі. Тому, головна мета НУШ – створити таку школу, у якій приємно навчатися, бо тут прислухаються  до думки учнів, вчать  критично мислити, висловлювати та відстоювати свою думку, створюють умови для формування ключових компетентностей, виховують відповідальних громадян.  
Тема моєї роботи в між атестаційний період « Інноваційні технології навчання в системі роботи вчителя української мови та літератури».  Застосування інноваційних технологій, на мою думку, є запорукою розвитку ключових компетентностей і необхідною умовою міцного оволодіння знаннями та творчого використання їх у реальному житті.
Система моєї роботи будується на сучасних педагогічних технологіях, головна мета яких – зробити процес навчання творчим, компетентнісно зорієнтованим. Поруч із традиційними методами використовую і новітні. На практиці я вже переконалася, що інтерактивні технології на уроках мови та літератури через пошук, через свою емоційну насиченість спонукають до праці всіх учнів. Така система роботи є для мене прийнятною, бо використання елементів інноваційних технологій забезпечує формування стійкого інтересу учнів до предмета, результатом якого є розвиток мислення високого рівня й формування мовленнєвої культури школярів та компетентної особистості.
Щодо ролі моєї  роботи в діяльності школи, то вона визнана колегами та адміністрацією. Залюбки ділюсь з колегами своїми наробками та досвідом, виступаю на засіданнях шкільної та міської циклової комісії, семінарах, зустрічах, педрадах.
Науково-теоретична база
Вважаю, що результативність роботи вчителя значною мірою залежить від опрацювання та застосування нових науково – теоретичних та методичних досліджень у галузі освіти. Тому намагаюся своєчасно вивчати передові технології, враховую також відповідні закони та спеціальні програми.
У своїй роботі керуюсь основними положеннями законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Національною доктриною розвитку освіти», «Концепцією 12 – річної середньої загальноосвітньої школи», Державною програмою «Вчитель», оновленим  Державним освітнім  стандартом базової і повної середньої освіти, Регіональними програмами: «Моніторинг якості мовної освіти учнів», «Впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально – виховний процес», «Дистанційне навчання», «Організація та забезпечення самоосвітньої діяльності учнів», «Надії Донеччини», «Освіта Донеччини в європейському вимірі 2017-2020 рр.», науково – методичним посібником О.І. Пометун «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання», методичним посібником А. Панченкова, О.Пометун, Т.Ремех «Навчання в дії», книгою І.В. Родигіної «Компетентнісно орієнтований підхід до навчання».
Теоретичні положення впровадження технології інтерактивного навчання (О.Пометун, Л.Пироженко), проектної технології (І. Єрмаков, О.Пехота), особистісно-орієнтованого навчання (О.Савченко, С.Подмазін) спрямовані на реалізацію теми досвіду.
                                 
                                   САМОАНАЛІЗ ДОСВІДУ РОБОТИ
Мета досвіду
Розвиток творчої активності учня шляхом використання інтерактивних методів, компетентнісно орієнтованих технологій навчання, спрямованості навчальної діяльності на формування і розвиток ключових компетентностей та соціалізацію особистості.
Реалізую свою мету я, звичайно на уроках. Готуючись до кожного уроку, ретельно продумую всі його етапи та шляхи переходу від одного до іншого, намагаюсь здійснити взаємний зв'язок всіх його аспектів.
Під час етапу цілеутворення і планування роботи залучаю учнів до співпраці.  На кожному уроці вимагаю від них прогнозувати. Це спонукає дітей осмислити зміст подальшої діяльності на уроці, розуміння свого місця в цьому процесі. Вже на початку уроку вони розуміють, чого від них чекає вчитель та передбачають кінцевий результат.
Застосовую такі форми роботи, як: бліц-опитування, експрес-опитування, індивідуальне опитування, опитування-гру «Запитуємо-відповідаємо», взаємоопитування (біля дошки; учень у ролі вчителя; за заздалегідь визначеними складними питаннями теми, ланцюжком);поглиблене опитування з коментуванням учнів, самостійні письмові роботи з рецензією сусіда по парті або кращих учнів класу, робота з індивідуальними картками, конкурси на найкращу відповідь, на найкраще виконання домашнього завдання, на оптимальний варіант розв'язання тієї чи іншої практичної вправи, інтерактивні вправи «Незакінчене речення», «Мікрофон», «Сенкан», «Мозковий штурм», «Гронування»,групове опитування, тестові завдання, вправи з ключем, дослідницькі, проблемні завдання,  лексико-орфографічні, лексико-орфоепічні, лексико-граматичні вправи, розігрування та аналіз складених удома діалогів, різні види диктантів.
Належну увагу приділяю виконанню учнями творчих завдань, а саме: складання  лінгвістичних казок, віршів, ребусів, кросвордів, криптограм, захист «дисертацій» та проектів; завданням, при виконанні яких в учнів формуються  навички ефективного використання мови  в реальних умовах життя. Перефразування та конструювання, редагування й переклад  можуть бути використані на будь-якому етапі уроку з різною навчальною метою. Якщо вони зосереджують увагу на мовних засобах, то служать засвоєнню й закріпленню програмового матеріалу. Коли ж увага спрямовується на зміст, вправи набувають творчого комунікативного характеру, формують точність і виразність висловлень. При врахуванні ситуації, у якій відбувається спілкування, такі вправи максимально наближаються до мовлення в реальних умовах, що сприяє формуванню життєвих компетентностей.
На уроках літератури більше зацікавлення художнім твором викликають творчі завдання:
-        продовжити художній твір;
-        доповнити сюжет твору;
-        віднайдена сторінка твору;
-        лист обуреного ( або вдячного ) читача;
-        як би я себе поводив, якби головний герой був моїм другом;
-        заповнення анкети героя;
-        запрошення героя на урок.
Такі види роботи дають мені можливість побачити, чим живуть мої учні, про  що мріють, що цінують у житті, яким моральним цінностям надають перевагу.
Досить часто застосовую роботу в малих групах та парах, що виробляє навички спільної праці і дає можливість учню включитися в процес активного навчання.
Ефективною для формування життєвих компетентностей школярів вважаю проектну діяльність, яка передбачає розв'язання певної проблеми та орієнтацію на самостійну дослідницьку діяльність.
У процесі навчально-виховної діяльності велику роль відіграють інформаційно – комунікативні технології. Використання власних мультимедійних презентацій, плейкастів, буктрейлерів, кроссенсів, інтерактивних плакатів, скрайбінгів  викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, розвиває їх творчий потенціал. Вони залюбки й самі намагаються створити подібні інноваційні засоби навчання.
Важливе місце у моїй практиці займає ігрова діяльність учнів. На мій погляд, гра допомагає  прискорити, сконцентрувати й емоційно оживити процес практичного засвоєння знань, умінь і навичок учнів, розвиває образне мислення дітей, художнє бачення світу, творчі здібності, активне ставлення до вивчення рідної мови. Різні ігрові ситуації сприяють розвитку пізнавальної активності учнів. Дуже подобаються дітям ігри: «Хто найкмітливіший?», «Хто більше?», «Хто швидше?», « Знайди мене», «Мовна плутанка», «Я-редактор», які використовую при вивченні багатьох тем.
На уроках літератури часто проводжу рольові ігри: «Маска відвертості», «Без табу», «Ланцюжок думок», «Я так думаю», «Точка зору», «Літературна торбинка», які дозволяють ефективно використовувати зайву активність учнів, спрямовуючи її в корисне русло, формують навички взаємодії з іншими учнями, уміння чітко формулювати й обгрунтовувати свою точку зору, вести дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень. Рольова гра допомагає краще пізнати героя через власний внутрішній світ і пізнати себе через внутрішній світ героя. Розповідаючи про долю героя від першої особи, учні спроектовують себе на цей образ, їхні почуття визначаються тим, що вони там знаходять. Такі уроки містять елементи імпровізації, спонтанності. Матеріалом для рольової гри може стати будь-який твір, де можна розв'язати складні стосунки героїв. Багато уроків літератури намагаюся урізноманітнити інсценізаціями. Це не лише допомагає виявити акторські здібності учнів, а й дає їм спробу пережити події разом з героями, дослідити їхній психологічний стан.
Невід'ємним і найважливішим компонентом уроку є рефлексія. Вона дає можливість учням усвідомити, чого вони навчились, пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали і що відчували. Я впевнена, якщо мої учні  вже на початку уроку усвідомили поставлені завдання і протягом уроку знаходяться у пошуку відповіді на питання: «Для чого це мені потрібно?», то вони в змозі вільно рефлексувати не тільки на уроці, а і в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки. Мені ж це допомагає побачити реакцію учнів на навчання та вносити необхідні корективи.
На уроках мови здійснюю рефлексію в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, в парах, мікрогрупах, в письмовій та усній формі, «Незакінчені речення», «Мікрофон», «Прес», складання короткого власного кодексу, коротке есе з чітким викладенням власної позиції, коротка дискусія, що розкриває тему уроку. Головне для мене на цьому етапі - домагатися, щоб учні взяли на себе зобов'язання щодо подальших дій.
Щодо уроків літератури, практикую написання есе, створення асоціативних рядів, стилізацію (написання листів, діалогів, монологів, формулювання запитань, що змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським («Чого навчає цей твір (образ)?», «Ви в ролі героїні (героя)», «Що наближає літературного героя до нашого часу?»).
При оцінюванні діяльності  учнів на уроці  вважаю за необхідне створення ситуації успіху, заохочення школярів. Вчу школярів оцінювати свою роботу і роботу товаришів, критично ставитися до власної роботи, адекватно сприймати відгуки.
      
 РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ. ДОСЯГНЕННЯ.
На мою думку, вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя та учня. Плануючи власні уроки, я прагну створити всі умови для розвитку індивідуальних здібностей кожної дитини і намагаюся зробити навчання цікавим і емоційним процесом.
Моніторинг якості знань та аналіз власної діяльності приводять до висновку, що в роботі з'явились позитивні результати:
-        діти працюють із зацікавленістю;
-        мовлення учнів стає більш змістовним, чітким, виразним, емоційним;
-        помітно підвищується міцність засвоєння учнями навчального матеріалу;
-        учні з низьким та середнім рівнями навчальних досягнень усвідомлюють власну значущість; у них з'являється впевненість у своїх силах;
-        учні з високим рівнем навчальних  досягнень демонструють дійсно  творчі роботи.
Позитивними результатами в роботі вважаю успіхи моїх учнів у шкільних, міських олімпіадах та конкурсах.
У міжатестаційний період підготувала цікавий і грунтовний  дидактичний матеріал. Мій учительський арсенал завжди містить щось цікаве, захоплююче, що змушує учнів долучатися до творчості. За період роботи над проблемою підготувала  посібники: «Ігрові технології на уроках української мови та літератури», «Ситуативні завдання на уроках української мови», «Використання українознавчого компонента на уроках словесності».
Розробки авторських уроків розміщені на порталі «Учительський журнал он-лайн» («Літературні казки» (5 кл.), «Душі жіночої невипита криниця» (9 кл.), на сайті SUPER.UROKUA.com («П. Куліш «Чорна рада. Показ протистояння сил державотворення і руїнництва», «Образ знедоленої жінки в поемі Т. Г.Шевченка «Наймичка» (9 кл.), «Односкладне речення» (8 кл.)

                                         ВИСНОВКИ
Впроваджуючи свій досвід роботи, я досягаю провідної мети – навчальний процес відбувається за умови постійної активної позитивної взаємодії всіх учасників. Це взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами, а сам педагог є організатором процесу такого навчання, яке невід'ємне від реального життя.
У процесі своєї роботи я переконалася, що працюючи в атмосфері поваги, взаєморозуміння, доброзичливого ставлення до учнів та при вдалій інтеграції сучасних  педагогічних технологій інтерактивного, компетентнісно орієнтованого, проектного навчання можна досягти успіхів у розвитку творчих здібностей, а значить і сформувати творчу, компетентну особистість учня.


понедельник, 19 марта 2018 г.

Навчальний арт – проект «Народні свята в народних прислів'ях"

Галина Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Повість – казка сучасної дитячої письменниці.

Односкладне речення. Види односкладних речень з головним членом у формі присудка


Тема. Односкладне речення. Види односкладних речень з головним членом
          у формі присудка
Мета: сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх види;
          ознайомити з односкладними реченнями з головним членом у формі
          присудка, способами вираження в ньому головного члена; розвивати
          вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й
          конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за
          допомогою мовленнєво – комунікативного дидактичного матеріалу
          сприяти морально – етичному розвиткові особистості
восьмикласників; розвивати зв'язне мовлення, логічне мислення;
пам'ять, увагу, спостережливість, самостійність, творчі здібності.
Виховувати пізнавальний інтерес до вивчення української мови,
старанність і наполегливість у навчанні, патріотичні почуття,
 кращі людські якості, культуру мовлення.
Тип уроку. Засвоєння нових знань
Обладнання: підручники, зошити, мультимедійна презентація, сигнальні
                       картки, листи самооцінювання, ситуативні завдання;
                       опорні таблиці (роздавальний матеріал)
Метод: евристична бесіда, спостереження над мовними явищами, робота з
              підручником, метод вправ, дослідницький, продуктивної творчої
              діяльності

П. Куліш «Чорна рада». Показ протистояння сил державотворення і руїнництва. Характеристика центральних образів.


Тема. П. Куліш «Чорна рада». Показ протистояння сил державотворення і
          руїнництва. Характеристика центральних образів.
Мета: продовжити знайомити школярів із змістом твору П.Куліша «Чорна
          рада», охарактеризувати образи головних героїв твору, досліджуючи
          протистояння сил державотворення і руїнництва; розвивати пізнавальні
          інтереси учнів, спостережливість, уміння аналізувати історичні факти,
порівнювати, робити висновки, давати характеристику літературним
персонажам, критично оцінювати їх поведінку; вміння оцінювати
прочитане та висловлювати власні думки з цього приводу; виховувати
повагу до творчої особистості П.Куліша, історичного минулого рідного
народу; національну самосвідомість, патріотичні почуття.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок (урок історико – літературної                    правди).
Форми і методи роботи: робота в групах, використання ІКТ, «Ґронування»,
    «Сенкан», «Анкета твору», рольова гра,
    «Мікрофон».
Обладнання: портрет П.Куліша, текст роману «Чорна рада», уривки з з к/ф
     «Чорна рада», реж. Микола Засєєв – Руденко, 2001 р.,
      мультимедійні презентації, картки – самооцінювання.

Односкладні речення. Види односкладних речень з головним членом у формі присудка

Пантелеймон Куліш "Чорна рада"




среда, 16 августа 2017 г.

Інтерактивний плакат за творчістю П.Глазового

Кросенси "Життя та творчість П. Глазового"

Завдання.  Скласти розповідь про життєвий  і творчий шлях  Павла          Глазового.
По периметру:
1 – 2 родина хлібороба – голодомор (дитинство)
2 – 3 голодомор – армія – доброволець (юність)
3 – 4 армія – Друга світова війна (юність)
4 – 5 Друга світова війна – Криворізький педагогічний інститут (роки навчання)
5 – 6 Криворізький педагогічний інститут – Остап Вишня (зрілість)
6 – 7 Остап Вишня – творча діяльність (творчий шлях)
7 – 8 творча діяльність  - останні роки (старість)
8 – 1 останні роки – родина хлібороба (життєвий шлях)
По хресту: 
9 – 2 Павло Глазовий – голодомор
9 – 6 Павло Глазовий –Остап Вишня
9 – 4 Павло Глазовий – Друга світова війна

9 – 8 Павло Глазовий – останні роки

Презентація з української літератури на тему: «П. Куліш «Чорна рада»

Конспект уроку з української літератури на тему: «П. Куліш «Чорна рада». Показ протистояння сил державотворення і руїнництва. Характеристика центральних образів»


Тема. П. Куліш «Чорна рада». Показ протистояння сил державотворення і
         руїнництва. Характеристика центральних образів.
Мета: продовжити знайомити школярів із змістом твору П.Куліша «Чорна
         рада», охарактеризувати образи головних героїв твору, досліджуючи
         протистояння сил державотворення і руїнництва; розвивати пізнавальні
         інтереси учнів, спостережливість, уміння аналізувати історичні факти,
порівнювати, робити висновки, давати характеристику літературним
персонажам, критично оцінювати їх поведінку; вміння оцінювати
прочитане та висловлювати власні думки з цього приводу; виховувати
повагу до творчої особистості П.Куліша, історичного минулого рідного
народу; національну самосвідомість, патріотичні почуття.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок (урок історико – літературної             правди).
Форми і методи роботи: робота в групах, використання ІКТ, «Ґронування»,
    «Сенкан», «Анкета твору», рольова гра,
    «Мікрофон».
Обладнання: портрет П.Куліша, текст роману «Чорна рада», уривки з з к/ф
     «Чорна рада», реж. Микола Засєєв – Руденко, 2001 р.,
      мультимедійні презентації, картки – самооцінювання.

понедельник, 30 января 2017 г.

Нев`януча чарівність лірики І.Я.Франка


Відеопрезентація музею


“Мій край, моя родина – це моя історія”

Текстовий опис музею


                      Текстовий опис оглядової екскурсії
         Осередком національно – патріотичного виховання учнів у Гірницькій загальноосвітній школі І – ІІ ступенів №18 Селидівської міської ради є шкільний етнографічний музей «Берегиня», мета якого – залучення молодого покоління до вивчення та збереження історико – культурної спадщини свого народу, формування особистості школяра на основі духовно – моральної культури і традицій українців.