ВІДДІЛ ОСВІТИ СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Гірницька згальноосвітня школа І - ІІ ступенів №18

ВЕКТОР №7 ІНТЕГРАЦІЯ УРАЇНОЗНАВЧОГО КОМПОНЕНТА В ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ 

ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНОЗНАВЧОГО КОМПОНЕНТА НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ

Сапунова О. Й. Використання українознавчого компонента на уроках словесності. Навчально – методичний  посібник  для вчителів – філологів загальноосвітніх шкіл. – Селидове, 2017. -  38 с.

 

 

 

Навчально – методичний посібник містить розробки уроків з української мови, літератури та українознавства для учнів 5 – 7 класів із використанням українознавчого компонента. На запропонованих уроках широко використовуються інтерактивні форми роботи, інформаційно - комп`ютерні технології.

Посібник призначено для вчителів – філологів загальноосвітніх шкіл.

 

 

Затверджено до друку методичною радою

 

 

Сапунова О.Й., 2017

 

ЗМІСТ

І Пояснювальна записка …………………………………… 4

ІІ Розробка уроку «Значущі частини слова» з української

    мови в 5 класі з використанням українознавчого

    компонента ……………………………………………….6

ІІІ Розробка уроку «Л. Українка «Колискова» з

     позакласного читання в  6 класі з використанням

     українознавчого компонента…………………………….17

ІV Розробка уроку «Узагальнення за темою «Мій

      український народ»      (гра – челлендж) з

      українознавства в 7 класі ……………………………….28

 

 

 

Пояснювальна записка

Метою сучасної освіти є всебічний розвиток людини як особистості й найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого життєвого вибору, збагачення на цій основі їхнього інтелектуального, творчого, культурного потенціалу, підвищення освітнього рівня.

На уроках української мови та літератури відбувається формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, прилучення до культурних надбань українського народу і людства в цілому.

Потужним засобом виховання та розвитку нової української людини, яка бере безпосередньо участь у розбудові сучасного громадянського суспільства та відродження культурних і духовних цінностей, є українознавство. Саме елементи українознавства сприяють відродженню національної школи, народознавчих традицій. При вивченні української мови та літератури вони допомагають розкривати красу, мелодійність, досконалість лексичного складу, морфологічної та синтаксичної будови української мови, вчать логічно оформлювати свою думку і змістовно виражати її в слові, передаючи емоційне багатство лексичних і синтаксичних конструкцій, національний колорит  тих чи інших явищ. Тому вагоме значення надається урокам української мови та літератури, на яких передбачено інтеграцію українознавства, які створюють передумови для активної й осмисленої участі майбутніх громадян у суспільному житті, забезпечення дітей необхідними в особистому житті навичками мовного поводження, культурою мовного розвитку.

Маючи досвід роботи та певні напрацювання з теми, виникла можливість створити авторський навчально – методичний матеріал на допомогу вчителям – філологам загальноосвітніх шкіл.

Дані розробки уроків складено відповідно до програм з української мови, української літератури та українознавства і дають змогу реалізувати важливі навчальні, розвивальні та виховні цілі, поставлені перед сучасною школою: розвивати комунікативні й творчі здібності учнів, логічне та критичне мислення, вміння аргументовано доводити власну думку; виробляти вміння компетентно й цілеспрямовано орієнтуватися в комунікативному та інформаційному сучасному просторі; застосовувати здобуті на уроках мови, літератури, українознавства знання, практичні навички у житті.

Представлені розробки уроків були розглянуті на засіданні шкільної циклової комісії вчителів суспільно – гуманітарного циклу (протокол № 4 від 12.01.17 ), схвалені на засіданні методичної ради закладу (протокол № 4  від   03.02.17). Розробки даних уроків розміщено на порталі «Учительський журнал он – лайн» видавничої групи «Основа», журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід».

                                                           

                                  Сапунова Олена Йосипівна

 учитель української мови та літератури

 спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,  « старший учитель» Гірницької загальноосвітньої  школи І – ІІ ступенів №18 Селидівської міської ради 

Донецької області

                                                            

                             

Урок української мови в 5класі

Автор: учитель української мови та літератури Сапунова Олена Йосипівна

Гірницької ЗОШ І-ІІ ст. № 18 Селидівської міської ради Донецької обл.

                                                                                                                                                                

Тема. Значущі частини слова

Тема – девіз. Природа – це казка, яку треба читати серцем

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про значущі частини слова, вміння виділяти значущі частини слова і форми слова, добирати  спільнокореневі слова, утворювати форми слова; формувати ключові компетентності: комунікативну, інформаційну, соціальну,           здоров`язберігаючу, самоосвіти та саморозвитку.

          Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, пам'ять, пізнавальну активність учнів, творчу уяву, уміння узагальнювати й систематизувати вивчений матеріал,           здібності працювати у творчих групах

          Виховувати любов до рідної природи, її краси, бережливе ставлення до неї, повагу до українських звичаїв, традицій, бажання вивчати минуле українського народу, любов до рідної мови, її краси і милозвучності

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань

Обладнання: підручник, ребуси, таблиця «Весняні свята», зошити з корекційної роботи, листівки – завдання, кросворд, грамзапис (П. Чайковський «Пори року»), картки – опори, індивідуальні картки, пам`ятки «Як виконувати роботу над помилками», «Як працювати над твором», мультимедійна презентація

Метод: словесний, робота в змінних групах, практичний, інтерактивні вправи «Малюнкове письмо», «Мікрофон», «Ґронування»

Хід уроку

І Організаційний момент

Слово – вітання

День добрий, друзі. Ще один урок

До вас прийшов за розкладом сьогодні.

Отож озброймось книгою й пером,

Щоб упірнуть у мовну нам безодню.

Учитель

-            Діти, чи готові ви працювати? Ну ж бо, покажіть мені свій настрій. (смайликами)

Психологічний портрет настрою

ІІ Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

Перевірка домашнього завдання

Учитель

-            Діти, а яку тему ми вивчаємо? (Значущі частини слова)

-            Отож і домашнє завдання було пов’язане з цією темою. Вдома ви працювали в творчих групах. Тож послухаймо перший варіант домашнього завдання, який підготувала група «Юних кмітливців» . (Ребуси)

-            Давайте їх швиденько розгадаємо.

(Слова – відгадки: корінь, префікс, суфікс, а все це разом – значущі частини слова)

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель

-            Сьогоднішній наш урок - це урок узагальнення з теми «Значущі частини слова», на якому ми будемо удосконалювати вміння робити розбір слів за будовою, знаходити і добирати спільнокореневі слова, визначати і утворювати форми слова, пильнувати за грамотністю письма.

Метод «Передбачення»

-            Що нового ви хочете почути на уроці?

Корекційна робота в зошитах

-            Група «Юних індивідумів» працювала в зошитах із корекційної роботи з текстом із ускладненим завданням.

Весна

Один по одному м…нають з…мові дні, і сон…це все вище й вище підб…вається в небі. І вже не так одразу, як узимку, а повільніше й повільніше згасають в…чірні сутінки. Від теплого под…ху в…ски скрізь т…чуть квапливі струмочки, зл…ваються в гомінкий потік і мчать до річки, вище підіймають кригу, що й так ледь – ледь тр…мається берегів.

-            Ох! – зітхає крига і тріскається від берега до берега.

Учитель

-            Консультанти, чи помітили ви помилки в їх роботах?

-            А у нас, діти, в корекційних зошитах є надійні помічники – словнички. Давайте ми туди запишемо ці слова і запам’ятаємо їх написання. (Весна, сонце, береги, минають, підбивається)

-            У нашому тексті зустрічається словосполучення – квапливі струмочки.

-            Що означає слово квапливі?

-            За допомогою чого ми можемо з`ясувати значення цього слова?

(За допомогою «Тлумачного словника»; квапливі – швидкі)

Тепер, сподіваюсь, написання цих слів не викликатиме у вас ускладнень.

Інформаційно – пізнавальна хвилинка

Учитель

-            Діти, ви бачите, що і за вікном у нас…(весна)

-            І настрій у нас…(весняний)

-            І текст наш був про… (весну)

-            І ви, мабуть, теж з нетерпінням чекали її приходу?

-            І я теж разом з вами так чекала її. Нарешті вона настала.

-            Чому ж ми так любимо весну? Ви замислювались над цим?

-            Які весняні свята ви знаєте? (Теплого Олексія, Великдень, Благовіщення)

-            А ось група «Юних пошуковців» провела невеличке дослідження весняних місяців і знайшла ще такі весняні свята. (Вивішуються на дошці, зачитуються учнями)

·           Весногрія (06.03)

·           Обертіння. Івана Предтечі (09.03)

·           Василя – Плаксивця ( 13.03)

·           Євдокії. Явдохи – плющихи (14.03)

·           Сорок святих – (22.03)

·           Теплого Олексія (30.03)

·           Василя Теплого (04.04)

·           Благовіщення (07.04)

·           Великдень

·           Юрія (06.05)

·           Миколи (22.05)

·           Вознесіння (25.05)

-            Ми з вами повинні знати і пам’ятати минуле нашого народу, його звичаї і обряди. У давнину прихід весни – це був початок нового року, тому навесні так багато свят, пов’язаних з пробудженням природи.

-            Сьогодні у нас теж свято. Можливо хтось знає, чи чув від дорослих, як воно називається?

-            Наші пошуковці скажуть нам декілька слів про це свято.

1 учень. Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з найбільших весняних свят.

2 учень. Селяни з особливою пошаною ставилися до нього, оскільки вважали, що «Бог у цей день благословляє всі рослини», а відтак було великим гріхом братися за будь – яку роботу в це свято.

3 учень. Існує повір`я, що навіть птиця на Благовіщення собі гнізда не в`є.

4 учень. Здавна в Україні існувала традиція випускати в цей день пташок на волю.

-            А ще кажуть: «Як  Благовіщення проведеш, так і весь рік». Тож будемо сподіватися, що у нас все буде гаразд.

Малюнкове письмо

-            Діти, ви вже помітили, що з приходом весни молодіє, прикрашається наша земля. Я сподіваюсь, що наші художники дуже уважні, і всі зміни, які вони помітили з приходом весни, відобразили в малюнках. (Вивішуються малюнки)

-            А кому ви адресуєте свій лист? (Звичайно ж, весні)

-            А ось і наш адресат.

Весна. Доброго дня всім. Дякую за такий гарний лист. Я думала, що листи тільки пишуть, а ваші ще й кольорові.

-            А можна я спробую прочитати те, що ви намалювали?

Вітаємо тебе, весно.

Ми дуже раді, що ти, нарешті, завітала до нас. З твоїм приходом все навколо оживає: зацвітають перші квіточки, зеленіє травичка, співають пташки. Ми дуже любимо тебе. Залишайся з нами.

Учитель

-            Дякую, Весно.

-            Діти, а вам сподобалось, як Весна зрозуміла ваш лист?

-            Приємно відзначати, що ви творчо поставилися до виконання всіх варіантів домашнього завдання. Це є показником ваших знань і дає можливість працювати на творчому рівні й надалі.

Оголошення епіграфа уроку, робота з ним

-            Справді, скільки змін відбувається в природі з приходом весни: все оживає, оновлюється, пробуджується. І молодці, що ви вмієте помічати те надзвичайне, що несе з собою весна, бо природа – це казка, яку треба читати серцем.

-            Весно, зачитай нам, будь – ласка, епіграф нашого уроку.

Не може бути у природи

Невдалих днів, дощів похмурих.

Відчути весну – насолода,

Коли краса її барвисто спалахнула.

-            Діти, а як ви повинні ставитися до природи?

ІІІ Виконання практичних завдань

Весна

-            Друзі, я дуже задоволена тим, як ви мене розумієте. А прийшла я не з порожніми руками. Я принесла вам весняні листівки – завдання.

1) Робота в групах. Різнорівневі завдання

І група. Випишіть із вірша слова з префіксами, назвіть їх.

Як ріка зламала кригу,

В берег вдарилась з розбігу

Без вітрила, без весла

Місяць березень до неї

Йде в березовій алеї

Каже:

-            Вибач, що не зміг

Килим з трав прослать до ніг.

Розтопив не всі сніги

Ще й залив низькі луги…

За недогляд не свари.

Квітку проліска бери.

ІІ група. Випишіть слова з суфіксами. Поясніть, якого значення надають вони словам.

-            Ой, весна – красна, що нам принесла

-            Ой, принесла тепло і добреє літечко

Малим діточкам побіганнячко,                      

Старим бабонькам посіданнячко,

А господарям на робітячко.

     Ой, весна, весна – днем красна

Що ж ти нам, весно, принесла?

Принесла я вам літечко

Ще й рожеву квіточку,

Хай вродиться житечко,

Ще й озимая пшениця

І всякая пашниця.

ІІІ група. Запишіть прислів’я. Визначте в них спільнокореневі слова і форми слова .

Зацвіла верба – прийшла весна.

Де срібліє вербиця – там холодна водиця.

Верба водою живе, верба воду береже.

Тримай відерця чистенькі, а водиці повненькі.

Квітень з водою, травень з травою.

Квітнева ластівка день починає,  а соловей кінчає.

ІV група. Доберіть і запишіть спільнокореневі слова так, щоб кожне нове слово було більшим від попереднього на одну значущу частину.        

Весна –

Ліс –

Вода –

Зелень –

Весна

-            А я знаю, що у нашому класі є «Олімпійський резерв». Йому  я теж підготувала завдання.

Ситуація. Склалося так, що учні паралельного класу написали замітку до газети про весну. Редакцією газети були виявлені помилки у тексті і його передали коректору. Сьогодні цю посаду займеш ти.

Завдання: відредагуйте текст

Весна була рання дружна. Сніг випав зарядив чорними латками таловини. По низинах і шляхах стояли великі сині калюжі. Удень відбивалися в них сліпучо – білі хмари а вночі променасті зорі і тонкий серп щербатого місяця. Вогкий вітер зїдав сніги але на ранок підмерзали шляхи, блискуча вода в коліях бралася плівкою а блакитнувата наморозь укривала, наче сілью горбасту землю.

Учитель

-            Весно, а я тобі теж підготувала завдання. Розгадай, будь ласка, кросворд. 

	2.		4.		6.
1.		3.		5.

По вертикалі:

1.        Спільнокореневе слово до слова «скошений» (знаряддя праці)

2.        Спільнокореневе слово до слова «літні» (пора року)

3.        Спільнокореневе слово до слова «рибалка» (істота, що живе у водоймах)

4.        Спільнокореневе слово до слова «зоріти» (небесні тіла)

5.        Спільнокореневе слово до слова «підніжка» (частина людського тіла)

6.        Спільнокореневе слово до слова «днина» (частина доби)

По горизонталі прочитайте назву однієї із значущих частин слова.

Пригадайте її визначення

Перевірка виконання учнями завдань

Учитель

-            Весно, тобі сподобалось, як всі попрацювали, як справилися з твоїми завданнями.

Оцінювання, самооцінювання

Хвилинка для душі і серця

-            Діти, а чи знаєте ви, як зазвичай українці зустрічали прихід весни? (Вони співали веснянки, водили хороводи, випікали жайворонків)

-            А які веснянки ви знаєте? («Благослови мати» муз. В.Філіпенка, сл. А.Навроцького, «А вже весна, а вже красна»  муз. А.Кос – Анатольського, «Весняночко – паняночко» українська народна пісня)

Музична пауза

-            Тож давайте і ми заспіваємо для душі і серця.

-            Чи звернули ви увагу, як ніжно звучать деякі слова пісні. А що їм надає ніжності, мелодійності? (Суфікси надають словам  зменшувально – пестливого значення)

Ауторелаксація

-            Сядьте всі зручненько, розслабтесь, заплющіть очі і уявіть, що вже прийшла справжня весна. А допоможе вам у цьому музика

(П. Чайковський «Пори роки». «Весна»)

-            Які картини виникають у вашій уяві?

Ґронування                                              

-            Давайте утворимо з нашими словами красиві словосполучення (кожен запишіть своє і зачитайте)

-            А тепер уведіть ці словосполучення в речення. (Ліс прокидається від пташиного співу. Весело дзюрчать струмочки. Все навколо зеленіє. Весна вкрила землю зеленим вбранням)

Творча робота

-            Діти, а я знаю, що серед вас є і юні поети, і письменники, і пошуковці, і індивідуми. Тож об`єднайтеся в групи за інтересами і покажіть мені свої здібності, подивуйте мене.

-            А в нас є ще й Весна, яка буде допомагати мені давати оцінку вашій роботі.

«Юні поети» – складіть вірші про весну.

«Юні письменники» – напишіть твір – мініатюру «Весна іде».

«Юні пошуковці» – проведіть дослідження тексту, виберіть з тексту підтекст художнього стилю.

Весна

Настала весна рання, тепла, красна…

Весна – це пора року, що триває у Північній півкулі Землі від дня весняного рівнодення (20 або 21 березня) до дня літнього сонцестояння     (21 або 22 червня). В побуті у нас називають весняні місяці березень, квітень і травень. Весною розцвітає земля, прибирається у зелений лист. Сади цвітуть рясно, неначе облиті молоком, обсипані пухом, й розливають пахощі весною.

В густині зелені їхнього гілля пурхало безліч пташок, дзвінкі пісні й веселе щебетання яких далеко чути навкруги.

Юні індивідуми попрацюють з індивідуальними картками.

Картка 1

Доберіть до поданих слів споріднені слова і розберіть їх за будовою

Сад, квітка, мова, казка, ліс

Картка 2

Запишіть схеми слів

Зразок: напишу –

Пришкільний, подорожній, пам’ятний, лісок, молодець, тихо, листки, садівник, радісно, підземний, переписує, розмовляє.

Картка 3

Запишіть слова за поданими схемами

-            Завдання для всіх груп: у своїх роботах використати слова з усіма значущими частинами.

-            А Весна запросить до розмови Зиму, і вони складуть діалог – суперечку Зими з Весною.

-            Наш «Олімпійський резерв» займе посаду журналіста і спробує написати екологічну рекламу.

Презентація учнями творчих робіт.

Оцінювання. Самооцінювання

IV Домашнє завдання. Усім: вивчіть параграф 61

1.        Виконайте вправу 524

2.        Випишіть п’ять весняних прикмет

3.         - Діти, а вам сподобалось, як попрацювали ваші товариші у творчих групах. Тож спробуйте виконати їхнє завдання, яке вам більше до вподоби.

V Рефлексія «Мікрофон»

-            Яка роль морфем у мові?

-            На які види поділяються морфеми?

-            У якій частині слова знаходяться префікси і суфікси?

-            Що виражає кожна із значущих частин?

-            З яких частин складається основа слова?

-            Чим відрізняються форми слова від спільнокореневих слів?

VІ Заключне слово вчителя

-            Діти, ви всі молодці, добре відповідали, творчо попрацювали. Я почула справжню, щиру українську мову. А це дуже важливо, щоб ви знали рідну мову і вміли нею користуватися у житті, бо це є шлях до формування вашої життєвої компетентності. А для того, щоб вміло користуватися рідною мовою, треба весь час поповнювати свій словниковий запас. Я думаю, що сьогодні ми багато гарних слів сказали про весну.

-            А ви знаєте, що у нашому класі є «Чарівна скарбничка». Ось до неї ми і покладемо наші весняні слова. Запишіть їх на листочках і опустіть до скарбнички. Ці слова будуть нам у нагоді на наступних уроках.

-            Ми сьогодні вже говорили, що в минулому прихід весни діти зустрічали веснянками, хороводами. А чим ще? (Випікали жайворонків)

-            Ми домовилися не забувати звичаї і обряди українського народу. Тож давайте в цей святковий день зустрінемо прихід весни жайворонками. (Дітям роздають випечених жайворонків)

-            Діти, як ви почуваєте себе зараз? Чи відчули ви насолоду від приходу весни? Покажіть – но мені свій настрій.

-            Я бачу, що настрій покращився! Це дуже приємно!

Урок закінчено. Успіхів вам. До зустрічі на наступному уроці.

Презентація до уроку розміщена на сайті:      http://sapunovaelena.blogspot.com/2017/06/blog-post.html

Література

1. Мартищенко І.М. Сторінками народного календаря//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007р. № 33

2. Човнова Н.А. «Весняночка – паняночка, де ти зимувала?»//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007р. № 11

 

Урок української літератури в 6 класі

Автор: учитель української мови та літератури Сапунова Олена Йосипівна

Гірницької ЗОШ І-ІІ ст. № 18 Селидівської міської ради Донецької обл.

 

Тема: Позакласне читання. Леся Українка «Колискова»

Тема – девіз: Найдорожча пісня, з якою мати колисала

Мета: ввести учнів у чарівний світ колискової пісні, її виникнення, історію; поглибити здатність дітей відчувати настрій ліричного вірша; розвивати навички виразного читання та аналізу літературного твору; сприяти розвитку творчої уяви дітей; спонукати учнів до цілісного сприймання твору;

формувати ключові компетентності:  комунікативну, інформаційну, соціальну, здоров`язберігаючу,самоосвіти та саморозвитку

Розвивати зв’язне мовлення, логічне, асоціативне мислення, пам'ять, творчу уяву, спостережливість, самостійність, творчі здібності

Виховувати в учнів почуття прекрасного, повагу до матері, любов до українського поетичного слова

Тип уроку. Формування нових знань

Обладнання: портрет Лесі Українки, виставка збірок поетеси, підручник,          зошит, пам`ятка складання сенкана, роздавальний матеріал, музичні інструменти (сопілка, флейта), виставка картин на тему «Мати і дитина», грамзапис «Колискової» Л.Українки, кросворд, картки, мультимедійна презентація

 

Епіграф до уроку:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

з своїм дитяточком малим

Т.Шевченко

Метод: словесної бесіди, робота з підручником, критичного мислення, частково – пошуковий, аналізу

Хід уроку

І Організаційний момент

1.Вітання

       Любі гості, діти! Запрошую Вас до господи, на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру – на наш родинний урок. Діти, в народі кажуть, що добрий гість – дому радість. Сподіваюсь, що ви, як і я, раді нашим гостям. Давайте з ними привітаємось.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з добром, любов`ю і миром.

2. Хвилинка виразного читання

Молитва про маму

Є в мене найрідніша матуся на світі,

За неї до тебе, Пречиста, молюся,

Молюся устами, молюся серденьком,

До тебе, небесна Ісусова ненько,

Благаю у тебе щирими словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли не скарби їй, а щастя і долю,

Щоб дні всі минали без смутку, без болю.

Рятуй від нудьги, матусеньку милу,

Даруй їй здоров`я, рукам надай силу,

Щоб вели діток у світ та у люди,

Щоб нами раділа, пишалась усюди.

ІІ Мотивація навчальної діяльності

Робота з епіграфом

ІІІ Повідомлення теми, мети, завдань уроку; очікування навчальних результатів

1. Слово вчителя

-            Діти, сьогодні на уроці ми маємо можливість доторкнутися своїм серцем, часточкою своєї душі до чарівного світу поезії великої української поетеси Лариси Петрівни Косач.

2. Робота в зошитах

-            Запишіть, будь – ласка, дату, тему, тему – девіз уроку.

3. Метод «Передбачення»

-            Чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?

       Сьогодні на уроці я хочу…(очікування від уроку)

ІV Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу

1. Поетична хвилинка

       Коли м`який, ласкавий, тихий вечір

       Лягає спати у траву шовкову,

       Сон ніжний обійма за плечі,

       Тоді я чую неньки колискову.

(Звучить колискова пісня із к/ф «Довга дорога в дюнах» муз. Р.Паулса)

2. Слово вчителя

       Отакий лагідний мамин наспів засівав дитячу душу любов`ю до людей, до природи, до всього живого. Під спів маминої колисанки виростали поети й композитори, хлібороби й захисники рідної землі, філософи й художники.

       Кожен з нас із краю дитинства, з краю мальв і рути – м`яти, з краю червоної, як жар, калини під вікном домівки й маминої колискової.

3. Асоціативне мислення

-      Діти, цікаво, що ви уявляєте, коли звучать слова «мама», «колискова», «дитина»

Робота в групах (завдання на картках)

Картка 1

-          Які асоціації викликає у вас слово «мама»? Обговоріть з одногрупниками, запишіть асоціації в ґроно, складіть сенкан до слова «мама».

Картка 2

-          Які асоціації викликає у вас слово «колискова»? Обговоріть із одногрупниками, запишіть асоціації в ґроно, складіть сенкан до слова «колискова».

Картка 3

-          Які асоціації викликає у вас слово «дитина»? Обговоріть із одногрупниками, запишіть асоціації в ґроно, складіть сенкан до слова «дитина».

V Актуалізація опорних знань

Слово вчителя

-          Готуючись до сьогоднішнього уроку, кожна група мала своє завдання. Отже, зараз ми і дізнаємося, як ви підготували його.

Повідомлення групи «Пошуковців – фольклористів»

       Ми підготували прислів’я про маму, але поки їх несли на урок, вони розсипалися. Допоможіть нам поєднати частини цих прислів’їв.

       У кого ненька, то буде скрізь гладенько.

       Нема того краму, таке й дитятко.

       Шануй батька й неньку, у того й головонька гладенька.

       Тільки в світі правди, де мати народила.

       Які мама й татко, що рідна мати.

       Там земля мила, щоб купити маму.

Оцінювання

Повідомлення «мистецтвознавця»

(індивідуальне завдання – висвітлення теми матері і дитини в образотворчому мистецтві)

       Завдання: протягом уроку прослухати виступи учнів і оформити колаж.

Повідомлення групи «Пощуковців – народознавців»

       Члени нашої групи досліджували народні звичаї при народженні дитини.

-            У давнину, коли народжувалася дитина, три дні і три ночі мати спала разом із дитям. Умивала його грудним молоком, годувала і наспівувала колисанок.

-            Колисочку, в якій спала дитина, вішали на рівні материних грудей, які були свого роду барометром. Якщо в груди віяло холодом, то колиску підіймали вище, а якщо було гаряче, то колиску опускали.

-            Для слабенької дитини виготовляли колиску з клену, для бадьорої – з ясена чи з верби, маленьких неспокійних дітей клали у колиску із тополі, а діток спокійної, здорової вдачі – з дуба чи явора.

-            У колиску ліворуч для доньки клали ляльку, зроблену з різнобарвної тканини, для хлопчика – праворуч сопілку. За давнім повір`ям, лялька і сопілка повинні були оберігати дитину від нечистої сили, хвороби.

-            Коли дівчинка хворіла, то ляльку закопували у землю, щоб вона забрала хворобу до себе. А коли дитина одужувала, то ляльку викопували, чепурили і знову клали до колиски.

-            Сопілочку для хлопчика зрізали з гілок калини чи верби, що росте коло хати із сонячного боку. Із першими ударами дзвонів у церкві батько повинен зрізати перші отвори в сопілці на знак гарного росту і здоров`я дитини. Коли все ж хлопчик хворів, то батько або дідусь грали на сопілці, щоб прогнати хворобу з хати.

Оцінювання

Пізнавальне запитання

-            Діти, чому сопілку, колиску робили з калини чи верби?

Учитель

       Майже в усіх народів є улюблені рослини – символи. Є вони і в нас в Україні. Правду каже народне  прислів’я: «Без верби і калини нема України». І тому часто матері колихали своїх дітей, сидячи під розложистим кущем красуні - калини.

-            Діти, а як дійшли до нас колискові пісні, адже раніше люди не вміли ні писати, ні читати?

-            Як ви вважаєте, чи багато людей знають колискову пісню?

-            Чи співали вам колискові пісні мами? Які?

Музична пауза

(Українська народна пісня «Ой ходить сон»)

 «Мозковий штурм»

-            Давайте спробуємо згадати з вами, яка ж пісня називається колисковою?

-            Які бувають колискові пісні? (народні, літературні)

Робота в зошитах

       Пісні, які матері співають над колискою дітям, щоб приспати їх, називаються колисковими.

Поетична хвилинка

       Багато колискових пісень складено не тільки народом, а й нашими славними українськими письменниками. Послухайте колисаночку Андрія Самійловича Малишка (читає учениця)

Спи, засни, моя дитино,

Спи, моє маля,

Ніч іде в гаї, в долини,

Трави нахиля.

Хай тобі ця ніч насниться,

Що в очах сія

Будеш завтра в світ дивиться,

Зіронька моя!

Слово вчителя

       Та з особливою любов`ю до колискової, казок, дитячих ігор ставилася українська поетеса Леся Українка, портрет якої ви бачите на дошці.

Повідомлення групи «Пошуковців – біографів»

(Користуючись додатковою літературою ми підготували цікаві відомості про Лесю Українку)

       Досліджуючи біографію Лесі Українки, ми перевірили за магічною таблицею значення справжнього імені і прізвища Лесі Українки.

       Лариса означає мудра, чуйна, допитлива. Косач – сильна.

       Леся Українка народилась 25 лютого 1871 року в                       м. Новограді – Волинському в сім`ї службовця – юриста Петра Антоновича Косача та відомої української письменниці Олени Пчілки.

       Зо всіх шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею… вони обоє однаково були лагідні та добрі безмежно… Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі. Обоє були бездоганно принципові люди… Була в батька і Лесі ще одна спільна надзвичайна риса: вони на диво високо цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини…

       Зовсім маленькою, у шість років, дівчинка навчилася шити й вишивати, а коли їй подарували набір ниток і голок, то вона шанувала і пильнувала їх більше, ніж іграшки. Уже тоді вона задумала вишити батькові сорочку.

       Леся була всього на півтора року молодша за свого брата Михайла. Усе життя вони були найщирішими приятелями, найвірнішими друзями. У сім`ї їх називали «наше мишолосіє». Разом бавилися, вчилися, читали.

       Та раптово у сім`ю Косачів увірвалося горе – Леся захворіла на туберкульоз кісток. Їй було 9 років. З цього часу розпочалася багаторічна війна з хворобою. Лесі було всього 13 років, коли мати дала їй яскравий псевдонім і опублікувала під ним перші дитячі вірші.

       Леся мала великий інтерес до різних наук: літератури, мистецтва, історії, географії, іноземних мов. Вона оволоділа німецькою, французькою, грецькою, латинською мовами: пізніше вивчила англійську, італійську, польську, болгарську, іспанську. Скільки треба було сили волі, наполегливості, жаги!

       Життя Лесі Українки не було довгим. Хоча вона була дуже скромна й сором’язлива, але її твори вчать мужності, стійкості, любові до життя, до свого народу.

       Леся Українка часто мислила музичними образами, музику прекрасно розуміла – і, коли б не хворість рук, з неї б вийшла першорядна піаністка. Почуття музики було в неї таке могутнє, що часто, за спогадами багатьох, вона сідала за рояль і імпровізувала музику до своїх віршів.

Оцінювання

Ознайомлення учнів з циклом «Сім струн» Л.Українки

       Музична обдарованість дала можливість Лесі Українці створити сім віршів, які ввійшли до циклу «Сім струн». Леся Українка використовує музичні образи для того, щоб виразніше передати свої думки про Україну, про велике бажання піснею служити народові.

До – До тебе Україно, наша бездольная мати,

         Струна моя перша озветься

Ре – Реве – гуде негодонька

        Негодоньки не боюся.

Мі – Місяць ясненький

         Промінь тихесенький

         Кинув до нас.

Фа – Фантазіє! Ти – сило чарівна,

         Щоб збудувала світ в порожньому просторі…

Соль – Соловейковий спів навесні

             Ллється в гаю, зеленім розмаю…

Ля – Лагідніші веснянії ночі зористі!

         Куди ви од нас полинули?

Сі – Сім струн я торкаю, струна по струні,

        Нехай мої струни лунають…

-            Сьогодні ми познайомимося з одним із віршів цього циклу «Колискова»

(Чується плач маленької дитини, записаний на магнітофон)

Слово вчителя

-            Плаче маленьке нетерпляче дитя, мабуть, чекає на колисаночку.

(Грамзапис «Колискової» Лесі Українки)

Робота над текстом твору

-            Чи сподобалась вам «Колискова» Л. Українки?

-            Який настрій викликає вона у вас?

-            Яка картина постала перед вашими очима, коли звучала «Колискова»?

-            Як читається ця пісня?

-            З якою інтонацією треба читати «Колискову»?

-            А в якому темпі: швидкому, середньому чи повільному?

-            До кого звертається мама, схиляючись над колискою?

-            Поясніть, яке життя чекало на дитину в майбутньому?

-            Із яких рядків віршів видно, що мати турбується про свою дитину?

-            Від чого мама застерігає маля?

Вправи у виразному читанні вірша

Проблемно – пошукове завдання

-            Діти, давайте підберемо слова, якими мама звертається до своєї дитини, коли хоче її приголубити, поцілувати? Як називаються такі слова?

-            Звернімося до тексту «Колискової».

-            Чи є там пестливі слова?

Учитель

       Пестливі слова допомагають висловити ніжність, душевне зворушення, замилування, любов.

-            Для чого Л.Українка використала у своєму вірші пестливі слова?

VІ Диференційоване домашнє завдання: вивчити напам`ять «Колискову» Л.Українки;

За бажанням:

-            складіть гірлянду із маминих пестливих слів;

-            передайте свою щиру любов до матусі малюнковим листом

Творча робота

       Уявіть себе мамою чи татком, що тримає на руках дитятко, у якого змикаються оченята.

       Завдання групам: складіть колискову за поданим початком

(роздавальний матеріал)

Картка 1

Спи, моя …, спи, як…

Хай тобі присниться … (3 варіанти)

Хай тобі не сниться … (3 варіанти)

Картка 2

Я тримаю тебе на руках,

Я дивлюсь на тебе: ти така…

Ти схожа на…(3 варіанти)

І зовсім не схожа на… (3 варіанти)

Картка 3

Хай на твоєму шляху…(3 варіанти)

Хай не буде у твоєму житті…(3 варіанти)

Нехай ти виростеш…(3 варіанти)

І боронить тебе Боже від …(3 варіанти)

(Презентація колискової учнями)

Оцінювання, само оцінювання

Моя підготовка до уроку_____________________

Моя робота на уроці_________________________

Загальна кількість балів______________________

Презентація «мистецтвознавцем» колажу

Оцінювання

VІІ Рефлексія

-          Діти, чи справдилися ваші очікування від уроку?

Розгадування кросворду

1) Як називають колискову пісню? (колисанка)

2) Дитина, якій співають колискові? (немовля)

3) Жінка, відносно до дитини, яку вона народила? (мати)

4) Як називають маленьке дитя? (ляля)

5) З якого дерева робили колиску для хлопчика? (явір)

6) Яким ласкавим словом називає матір своє дитя? (дитинко)

7) Найкраща пора життя людини? (дитинство)

8) Як називають ліжечко для колисання дитини? (колиска)

9) Промовляти слова під супровід музики? (співати)

 

								8
						7
					6
	2		3
								9
1
4					5

 

3. Заключне слово

-            Сьогодні на уроці ми зазирнули у чарівний світ колискової пісні, познайомились із її історією, почули багато народних колискових, літературних колисаночок. Ми вміємо тепер виразно читати «Колискову» Лесі Українки.

-           Читайте колискові пісні, вивчайте їх! Нехай вони допоможуть глибше пізнати своїх матерів, відчути їхню ніжність і доброту. Хай з любові до рідної матері проростає любов до славної України.

Презентація до уроку розміщена на сайті:  http://sapunovaelena.blogspot.com/2017/06/blog-post_20.html

Література

1. Болтнєва Л.І. «Колискова» Леся Українка»//Вивчаємо українську мову та літературу – 2008р. №9

2. Данилова О.П. «Домашні обереги»//Вивчаємо українську мову та літературу – 2013р. №9

 

-

 

Урок з українознавства в 7 класі

Автор: учитель української мови та літератури Сапунова Олена Йосипівна

Гірницької ЗОШ І-ІІ ст. № 18 Селидівської міської ради Донецької обл.

 

Тема. Узагальнення за темою «Мій український народ»   

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про

           особливості українського житла та інтер’єру, його

           традиційні риси, про види народного декоративно –

           ужиткового мистецтва, про особливості українського

           національного одягу, оберегові елементи в давньому

           та сучасному одязі; формувати ключові  

           компетентності: соціальну, інформаційну,

           комунікативну, здоров`язберігаючу, полікультурну,

           саморозвитку і самоосвіти

      

   Розвивати зв`язне мовлення, логічне   

   мислення,пам`ять,увагу,      

   спостережливість,самостійність,кмітливість,уміння

   узагальнювати й систематизувати матеріал, здібності

   працювати в групах

      

  Виховувати національну самосвідомість, повагу до

  народних традицій, звичаїв,

  обрядів, ціннісне ставлення до рідної культури

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок (гра – челлендж)

Обладнання: ілюстративний матеріал, мультимедійна презентація, зошити, роздавальний матеріал (картки із завданнями)

 

Хід уроку

I Організаційний момент

     Вправа «Мереживо побажань»

II  Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

Кожен із нас мріє про мандрівку не просто для розваги. Вивчення різних куточків нашої матінки-землі надає можливість не тільки побачити унікальність природи, а й дізнатися про заняття людей. Ці знання допоможуть нам розвиватися самим,  виховувати в собі почуття прекрасного, повагу до людей, що своїми руками творять чудеса.

ІІІ Повідомлення теми, мети, завдань уроку; очікувані результати

-            Сьогодні ми маємо можливість здійснити цікаву подорож історичними містами та селами, де люди здавна займаються килимарством і ткацтвом, виготовленням національного вбрання ; полинемо у дивний світ фантазії і краси – світ петриківського розпису, що віддавна приваблює людей своєю неповторністю і яскравістю, багатством кольорів; поговоримо про писанку, а також про один із найдавніших видів народного декоративно – прикладного мистецтва – писанкарство; повторимо відомості про гончарство, якому приписувалася магічна дія; заглянемо на  домашнє вогнище української хати, яких уже небагато збереглося, але в них ще залишився дух мудрих народних традицій, що споконвіку формували в людині добрі почуття, працьовиту вдачу, чутливу до краси душу.

Пізнавальне запитання

-            Чи можна мандрувати, залишаючись вдома?

-             Сьогодні ми помандруємо навіть сидячи за партами. Яким чином? Інтернет зараз став потужним джерелом інформації, цікавих розваг та різноманітних мандрівок. Тож запрошую у подорож  інтелектуальними порталами за прикладом мандрів в Інтернеті.

-          До нас завітали представники незвичайної туристичної фірми.

Керівник туристичного агентства

З кожним роком все більше людей хоче поїхати за кордон. На допомогу їм приходить багато туристичних фірм. Але не тільки за кордоном, але й у нас, можна побачити багато цікавого.

Шановні діти! Ми пропонуємо Вам інтелектуальну подорож визначними місцями нашої країни. Форма проведення нашої подорожі – гра – челлендж, в якій беруть участь 2 екскурсійні групи :«Українці» і «Знавці».

 

Гід

-            Чи знаєте Ви, що таке челлендж?

Слово "челлендж"- багатозначне, запозичене з англійської мови - виклик. Ігровий челлендж – перед вами і групою інших людей ставиться єдиний виклик, який відбувається в ігровій формі. Виклик набуває більш змагального забарвлення і проходить в дружній обстановці.

Учитель

- Ми завітаємо до 6 порталів. За правилами гри «Челлендж»   підраховувати  підсумки будемо після кожного порталу. Тож рушаймо!

 

1 – й портал

Мальовниче селище міського типу Петриківка Дніпропетровської області – широко відомий у світі осередок українського народного декоративного розпису, історичне коріння якого походить від древніх традицій настінних розписів, що сягають у глибину тисячоліть, аж до часів появи праматері української архітектури – білої селянської хати-„мазанки”. Ці орнаменти несли глибоку космогонічну символіку та особливе магічне значення своєрідного оберегу, що як і народна пісня зцілює та оберігає душу людини.  

Завдання екскурсійним групам

Бліц – турнір

1.        Де виник розпис і хто був засновником Петриківки? (на Лівобережній Україні в с. Петриківка, Дніпропетровської обл., Петро Калнишевський)

2.        Що є особливістю петриківського розпису? (Елементи малюнка слід виводити одним мазком). Скільки типів мазків існує? (4: зернятко, гребінець, горішок, перехідний мазок)

3.        Назвіть основні інструменти розпису. (Пензель – кошарка  з котячої шерсті, малювання пальцем, зрізаним стеблом рогози, загостреною паличкою)

4.        Якого походження були фарби для розпису? (Натурального: сажа, сік лободи, ягоди бузини, пелюстка соняшника, біла перетерта глина)

5.        Який характер носить петриківський розпис? (Рослинний: квіти, ягоди, плоди; зображували птахів і тварин, рідко людей)

Кросворд

			1
			2
		3
				4
5
		6

 

По горизонталі

1.        Як перекладають із французької мови слово «декор»?

2.        Як називається пензель із котячої шерсті?

3.        Основний елемент у петриківському розписі.

4.        На чому було зроблено найдовший  у світі розпис?

5.        У якому селі ХVІІІ столітті виник петриківський розпис?

6.        Досконале вміння в якійсь справі, галузі, майстерність.

Відповіді:

1. Прикраса. 2. Кошарка. 3. Мазок. 4. Паркан. 5. Петриківка. 6. Мистецтво

Підведення підсумків

2 – й портал

Залишаючи селище Петриківка, ми вирушаємо до Полтавської області, яка є одним з територіальних центрів, який сформував український народ і українську націю. Саме тут склався тип костюма, який характеризується єдністю, яку прийнято називати українським національним.

Вікторина

1.      Що є одним із найважливіших джерел вивчення етнічної історії?

      а) Особливості побуту;         б) археологічні розкопки;

      в) особливості літературної  г) особливості костюма        

          спадщини; 

2.      Що є загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу?

а) Декоративна мальовничість;           б) колір;

в) різноманітність декору;                     г)різноманітність

                                                                     фасону

3.      Яке походження мають основні елементи українського народного одягу?

а) Давньотрипільське;                 б) давньослов’янське;

в) давньотюрське;                        г) давньогрецьке

4.      Одяг людини символізував:

а) релігійні вподобання;             б) ремесло;

в) статус у суспільстві;             г) індивідуальний смак

5.      Одяг якої верстви населення не зазнав змін?

а) Сільського населення;             б) інтелігенції;

в) панів;                                        г) духовенства

6.      На які види щодо розташування на людині розподіляється одяг?

а) Глухий, розпашний;               б) натільний, нагрудний;

в) верхній, нижній;                     г) шитий, нешитий

Загадковий напис

Складіть слова, літери яких написані однаковим шрифтом і ви зможете прочитати ім`я жінки, яка започаткувала навчання вишиванню у спеціальних колах

К	д	Н	П	Я	а	Г	в	И
О	Н	л	Я	о	А	Ч	Н	п
Н	Г	А	Л	С	Т	Е	І	С
І	Т	н	Р	Л	А	ч	В	о
К	л	В	ь	Е	п	Н	я	О
О	Т	Л	У	О	Х	Д	Ц	И
З	б	П	т	О	і	Ч	г	Я
М	у	И	о	Р	З	А	п	М
е	П	н	я	А	о	Л	ч	К
О	я	И	Н	С	О	л	М	и
ф	А	к	Т	Х	б	У	й	А

Підведення підсумків

3 – й портал

А зараз ми з вами відправимося на північ України. Це регіон високого релігійного,культурного та промислового значення, де знаходиться село Трипілля,` розміщене на правому березі Дніпра, у долині річки Красна, Київської області. Саме тут ми поринемо у дивовижний світ гончарства.

Шифрограма

Підставте правильно літери і прочитайте народні приказки та прислів’я про гончарство

 

26	19	28	17	1	18	11	14	4	19	21	30	11	15	1	17	33
22	19	3	1	21	11	23	21
18	1	3	12	15	24	6	19	3	7	6	7	23	31	22	33	12	3
4	16	7	28	11	15	24	3	1	21	11	23	11
26	19	28	24	17	11	21	1	14	13	22	3	12	14	4	19	21
18	7	27	31	10	1	4	16	33	6	1	14

 

Головоломка

Правильно заповнивши клітинки по горизонталі, у вертикальному рядку ви зможете прочитати стародавню назву людини, яка чаклувала над глиною біля вогню.

1.        Центр гончарства на Полтавщині.

2.        Гончарний круг, який опанували з ІV – VІІ століття.

3.        Червона глина.

4.        Фарба для розпису поливних виробів.

5.        Вузькогорлий глечик для води.

6.        Не полив`яна кераміка.

7.        Посуд, виготовленням якого славиться Волинь.

1
2
3
4
5
6
7

Підведення підсумків

4 – й портал

       Непомітно ми дісталися до міста Коломия, Івано – Франківської області, де  головною візиткою є гігантське яйце, під яке замаскований музей «Писанка». Саме там ми можемо побачити неймовірну колекцію писанок, що налічує більше шести тисяч експонатів.

Вікторина

1.        Що таке писанка? (Яйця, розписані спеціальним інструментом (писачком), а потім пофарбовані)

2.        На пам'ять про яке диво в Україні пишуть писанки? (Про Воскресіння Христа)

3.        У що вірили наші предки і кому дарували писанки? (Наші предки вірили, що писанка має магічну силу і тому дарували їх одне одному на свята)

4.        Які орнаменти – символи наносять на писанку. (Безкінечник, сонце, зигзаг, зірка)

5.        Коли не можна писати писанку і чому? (Коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка – символ життя, добра і сонця)

6.      Назвіть сучасні види писанок. (Мотанки, лінивки, вишиванки, наклеянки)

Лінгвістично- інтелектуальна гра «Перевертні»

Завдання: на дошці написані слова -«перевертні», необхідно якнайшвидше відновити їх, правильно розташувавши літери.

Писанка                               Насипка

 

Крашанка                             Ракшакан

 

Крапанка                              Панкрака

 

Дряпанка                             Падрянка

 

Мальованка                         Вальоманка

 

Лінивка                                            Нивкалі

 

Наклеянка                           Канаякле

 

Бісерка                                       Серкабі

Підведення підсумків

5 – й портал

Подорожуючи Західною Україною, не можна не завітати на Тернопільщину, де можна відвідати декілька центрів ткацтва та килимарства.

Редагування деформованого тексту

       Найдавніше ремесло, яким займалися _________ - це ткацтво і килимарство. (Жінки). Воно відоме на всіх землях часів _______ (Київської Русі). Тканини у домашніх умовах виготовляли в основному з ________, ________ та вовни. (Льону, коноплі). Практично, у кожній хаті була _______, ткацький верстат .(Прядка).

       Льон вважали кращою сировиною, ніж ___________ (коноплі). Вимочували коноплі у ставках, ямах, річках, після чого висушували і білили. Льон вимочували ________(так само). Сушили коноплі та льон на _________ (сонці).

       Після сушіння льон та коноплі микали на _________(гребені). Готове прядиво вичісували дерев`яною ____________ (гребінкою) та щетинною щіткою.

       Випрядені нитки змотували на _________ (мотовило).

       Для фарбування користувались найрізноманітнішими рослинними і _____________ барвниками (тваринними; личинки  метелика)

       Закріплювали кольори природними ___________ (кислотами): капустяним і огірковим розсолом, сироваткою

Підведення підсумків

6 – й портал

Повертаючись додому, діти, ми з вами заїдемо у славне місто Харків, до музею народного мистецтва, де зберігається близько двох тисяч експонатів, які відображають історію та основні напрями народного мистецтва нашого краю. Гордістю колекції є зібрання вишиванок. Також представлені приклади рушників, одягу, текстилю.

«Незакінчені речення»

1.        З давніх - давен у народних уявленнях біла барва – це символ … (Чистоти, морального здоров`я, душевної  краси)

2.        Центром хати була красуня … (Піч)

3.        Незамінний атрибут української хати … (Скриня, у яку складалося вбрання, вінок, рушники, прикраси)

4.        У кожній хаті обов’язково повинен бути … (Оберіг)

5.        Обов`язковими предметами меблів були… (Ліжко, мисник для посуду, стіл під іконами на покуті, лави уздовж стін, «ослон» - пересувна лава вздовж столу)

6.        Для зведення стін хати використовувалися такі матеріали ...(Дерен, земля або глина, солома, очерет, хмиз, обмазані глиною)

Гра «Хто швидше»

1. Рушник , який дарували майстрам, поважним гостям. (Подарунковий)

2. Рушник,що використовувався під час весілля. (Весільний)

3. Рушник ритуальних обрядів, ритуальних трапез.(Обрус)

4. Рушник для покриття голови. (Намітка)

5.Рушник,що використовувався для оздоблення покуття.(Покутник)

6. Рушник для сватів.(Плечовий)

7. Рушник для ікон.(Божник)

8. Рушник для оздоблення стін.(Кільковий)

9. Рушник для посуду, лав,столу.(Стирок)

Підведення підсумків

Гід

-            Підсумуємо загальну кількість балів.

Команда «Українців» одержала _____б.

Команда «Знавців» одержала _______б.

Учитель

-            Дякую. Я задоволена відповідями представників обох груп. Вітаємо групу переможців.

-            Ми повернулися з подорожі.  Тож давайте об’єднаємо назви ваших груп та отримаємо слово…(Українознавство). Це назва предмета, який ми вивчаємо і будемо вивчати як науку про українську людину, Україну і світове українство. А гаслом нашої любові до рідного народу, його звичаїв, обрядів і традицій будуть слова  Василя Томашевського, які ви зараз розгадаєте, правильно розставивши слова

Не, сучасності, не, традиціям, згаснути, в, дати, розтектися,плині, дати, розчинитися. (Не дати згаснути традиціям, не дати розтектися, розчинитися в плині сучасності)