Осередком національно – патріотичного виховання учнів у
Гірницькій загальноосвітній школі І – ІІ ступенів №18 Селидівської міської ради
є шкільний етнографічний музей «Берегиня», мета якого – залучення молодого
покоління до вивчення та збереження історико – культурної спадщини свого
народу, формування особистості школяра на основі духовно – моральної культури і
традицій українців.
Ініціатором створення музею була колишня вчителька
української мови та літератури Плоха Євдокія Архипівна. Під її безпосереднім
керівництвом на початку 90 – х років ХХ ст. вчителями, учнями та батьками школи
була зібрана етнографічна колекція, що стала основою фондів майбутнього музею.
Концепція музейної кімнати, яка б відтворювала типовий інтер’єр української
хати, виникла не випадково: хотілося не лише максимально достовірно відтворити
побут українців минулого, а й побудувати свою світлицю – затишне й урочисте
водночас місце зустрічі однодумців.
28 січня 2002 року музей «Берегиня» отримав свідоцтво про
відомчуреєстрацію при закладі освіти (свідоцтво УОН №69)
Керівник музею Сапунова Олена Йосипівна, вчитель української
мови та літератури.
Організаційна робота музею ( вищим органом є Рада музею – 11
чоловік, які очолюють основні сектори; опікунська рада – 5 чоловік, яка надає
методичну та практичну допомогу;екскурсоводи - 8 учнів.
Методичне керівництво здійснюють – методкабінет відділу
освіти міської ради, ОЦТК.
Адреса музею – 85487, Донецька область, м. Гірник, вул.
Шевченка,79, Гірницька ЗОШ І – ІІ ст. №18 Селидівської міської ради.
Структура музею – експозиції та фондосховище. Музейне приміщення
складається з 2 кімнат та фондосховища.
Площа музею:
1. Загальна – 75, 7 м2
2. Експозиційна – 195, 7 м2
3. Фондосховище – 25 м2
Фонди музею
1. Загальна кількість одиниць
збереження – 814 год.
2. Кількість музейних предметів
основного фонду – 782 год.
3. Науково – допоміжних – 36
од.
Експозиційні розділи музею:
-
«Дивосвіт
української хати»
-
«Предмети
домашнього вжитку»
-
«Сучасний
побут»
-
«Український
національний одяг»
-
«Домашні
обереги»
-
«Турбота
про здоров`я
людини в традиціях українського народу»
-
«Ніхто
не забутий, ніщо не забуте»
-
«Берегиня
роду нашого»
Дата останньої реекспозиції–
січень 2013 року
Режим роботи музею – вівторок,
п’ятниця, з 14.00 до 16.00 години
Оглядова екскурсія «Мій край, моя родина- це моя
історія»в етнографічному музеї «Берегиня» розпочинається з розділу «Дивосвіт
української хати» і закінчується розділом «Берегиня роду нашого». Тривалість
оглядової екскурсії-20 хвилин.
Перелік назв тематичних екскурсій:
1. «Дивосвіт української хати»
2. «Моя оселя-це родинне
вогнище»
3. «Український одяг»
4. «Вишивка-вид
народно-прикладного мистецтва»
5. «Український рушник»
6. «Звичаї, обряди українського
народу» (та на замовлення)
Шкільний етнографічний музей «Берегиня» має вигляд
української світлиці початку ХХ ст. Головне місце в ній займає святий кут з
іконою Божої Матері кінця ХІХ ст., прикрашеною рушником та лампадкою.
Центральне місце - стіл, з полив`яним посудом на ньому,що символізує добробут
родини,та макет печі, розмальований візерунками, як оберіг сімейного вогнища.
Меблі у світлиці дерев`яні (лави та ослони у кутку під іконами та вздовж стіни,
стіл, табурети, колиска, скриня (обкована), мисник з керамічними та дерев`яними
виробами).
Великий інтерес викликають старі фотокартки на стінах,
обрамлені рушниками, із зображенням людей початку ХХ ст. Будемо відвертими – не
завжди ми знаходимо місце для них, а більше завішуємо стіни всякою всячиною. А
з цього і починається повага до свого роду, до своїх батьків.
Найсокровенніше місце у хаті там, де знаходиться колиска для
немовляти. Ніжна і лагідна материнська колискова створювала для дитини світ
гарних, ліричних образів. У народі існував звичай: стару колиску ніколи не
викидали, а берегли доти, доки жили в хаті. Робили її з клена чи ясена,щоб діти
були співучими.
У розділі «Предмети домашнього вжитку» представлені предмети
старовини кінця ХІХ ст., першої та другої половини ХХ ст. Це прядки, гребінки,
днище, рубель, качалки, праник, мотовило, веретена; зразки посуду: дерев`яні ложки, виделки, кружки, кухлики, куманці, чайники,
тарілки; предмети повсякденного побуту: глечики, самовари, горщики, чавуни,
макітри, рогачі, коромисла, праски, кочерги; предмети тимчасового користування:
скриня, лавки, табурети, серп, ціп, коса та інші предмети.
Розділ «Домашні
обереги» присвячується роботам народних майстринь. Захоплення викликають
вишиванки, рушники та картини, вишиті хрестиком та гладдю. За свідченням давніх
літописців жінка за шитвом – це священний ритуал, вияв найвищого рівня
доброчинності. Символи – образи її вишивки – це своєрідний тайнопис. На базі
нашого музею проводяться майстер – класи майстринь – вишивальниць. Перевершила
всіх у вишивальній справі Міхно Євдокія Михайлівна, яка поповнила експозицію
музею серветками, рушниками, картинами, покривалами, вишиванками, самотканими
килимами та ознайомила учнівз технікою володіння прядкою.
Як історично – традиційні, так і сучасні
експонати представлені в розділі «Український національний одяг». Це і вишиті
сорочки (чоловічі, жіночі, дитячі), спідниці, керсетки, хустки, шаровари, плахти,
кожух.
Учні фольклорних колективів одягають костюми, які створені
за національними традиціями.
Розділ «Турбота про здоров`я людини в традиціях українського народу» знайомить відвідувачів
музею з лікувальними властивостями рослинного світу нашої місцевості, зразками
лікарських рослин та анотацією до них.
З нагоди 60 – ти річчя Перемоги нашого народу в роки Другої
світової війни у нашому музеї було відкрито розділ «Ніхто не забутий, ніщо не
забуте», у якому зібрані документальні матеріали про ветеранів – земляків років
Другої світової війни ( листи, скани документів, аудіо записи спогадів ветеранів,
рукопис «Спогади про війну» Радченка І.О.) та воїнів – афганців. У 2015 році
розділ поповнився експонатами, наданими воїнами АТО. Представлені фотознімки,
відеофільм «Маленьке місто великих
людей»(створений учнем 8 класу Долгушиним Віталієм) , зроблені бійцями записи в
«Журналі відгуків» музею.
Розділ «Берегиня роду нашого»
розповідає про засновницю нашого шкільного етнографічного музею «Берегиня» -
ветерана Другої світової війни, ветерана праці, почесного громадянина м.
Селидового – Плоху Євдокію Архипівну.
Матеріали етнографічного музею використовуються на уроках
української мови та літератури, образотворчого мистецтва, художньої культури,
історії, основ правознавства, основ здоров’я, географії, українознавства
У музеї проводяться екскурсії, заочні подорожі, тематичні
уроки, літературні читання, народознавчі свята, бібліотечні години, мистецькі
вітальні,інформаційно - пізнавальні бесіди, зустрічі з відомими людьми,
читаються лекції.
Комплекс різноманітних форм науково – просвітницької роботи
музею сприяє розширенню кругозору, вихованню патріотичних почуттів у молоді,
формує життєві компетентності, національну самосвідомість та громадську
активність.
Немає коментарів:
Дописати коментар