Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: поглибити         й систематизувати знання учнів про іменник як частину мови, зокрема     про його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; ознайомити з новими граматичними категоріями; збагачувати активний словниковий запас учнів. Розвивати ключові компетентності: соціальну, комунікативну,  інформаційну, творчу.  Розвивати зв'язне мовлення, творче і логічне мислення, образне уявлення,  пам'ять, увагу,  здібності працювати у творчих групах і самостійно.

Виховувати любов до природи, її краси, любов до рідної мови, кмітливість, наполегливість та старанність у навчанні, культуру         мовлення

Тип уроку. Урок формування нових знань

Форма уроку: урок - казка

Обладнання: підручник, цифрова схема, таблиця “Іменник – самостійна

                   частина мови”, картки-опори, індивідуальні картки, “Чарівна

                   скринька”, збірки “Прислів’я та приказки”, “Народні прикмети”,                              магнітофонний запис

Метод: гра, проблемно-пошуковий, словесний, критичного мислення 

( інтерактивні вправи “Сенкен”, “Незакінчені речення”, “Мозковий штурм”), практичний, робота в групах

Хід уроку

І Організаційний момент

Психологічний портрет настрою

ІІ Актуалізація опорних знань

1.Інсценівка лінгвістичної казки “У країні Морфології”

         Лісовою стежкою, вкритою осіннім листям, крокував подорожній. Його манила до себе невідома країна. Ще здалеку він побачив табличку, на якій великими літерами було написано: “Морфологія”. Цікаво, хто живе у цій країні, які тут закони і порядки?” – з такими думками подорожній постукав у величезну браму, яка відразу відчинилася, і наш мандрівник потрапив на залиту сонцем вулицю. Мешканці країни, побачивши гостя, засипали його запитаннями:

-Хто?

-Який? Чий?

-Що робитемеш?

-Звідки? Куди? З якою метою?

Прибулий розгубився і не знав, що відповісти. Його повели до глави держави. А царювала в цій державі прекрасна фея Морфологія.Привітавши гостя, вона запропонувала подорожньому розшифрувати цифрову схему

Подорожній: Друзі, допоможіть мені з’ясувати, які частини мови зустріли мене біля брами?

Учні. В українській мові десять частин мови: шість самостійних, які мають і лексичне і граматичне значення; три службових, що не мають лексичного значення, а служать для зв’язку самостійних слів у реченні. Окремою частиною мови є вигук, який не має ні лексичного, ні граматичного значення. Він виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх.

Подорожній. Так, кожна частина мови має властиві тільки їй лексичні значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль. Жодну частину мови не можна сплутати з іншою.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

1.     Слово вчителя

Фея Морфологія.

-         А сьогодні, діти, я запрошую вас у один із районів країни Морфології. Давайте спробуємо розгадати його назву.

2.Лінгвістична гра “Подумай, відгадай”

Завдання: відгадайте загадки. Якщо правильно впишите в горизонтальні рядки відгадки, то у вертикальному рядку прочитаєте назву частини мови

			1
				2
	3
				4
5
		6
	7

1.У нашої бабусі сидить дід у кожусі,проти печі гріється, без води умиється.

(Кіт)

2.Його б’ють, він не плаче,а ще вище скаче. (М’яч)

3.Нова посудина, а вся в дірках. (Решето)

4.Два пани одягли одні штани. (Ножиці)

5.Не їсть, не п’є, а стоїть та б’є. (Годинник)

6.Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Книжка)

7.За білими березами талалайло плеще. (Язик)

Фея Морфологія. Так. Справді, ця частина мови – іменник. І ви вже знайомі з нею з початкових класів. Учень-інформатор підготував нам повідомлення про іменник.

3.Інформаційна хвилинка.

Повідомлення учня-інформатора “Що це за частина мови?”

Античні віки називають частину мови – ім’я.Що це за частина мови? Сьогодні такої частини мови, наче й нема. Але ж кажемо ми іменник, прийменник, займенник – назви частин мови, куди входить частинка імен-(ймен-).Справді, в античні часи частина мови ім’я означала не тільки іменник, а ще й прикметник, числівник. Перестала існувати назва ім’я з 1914 року. Іван Нечуй-Левицький вперше чітко поділяє цю велику і єдину частину мови на три: существительны, прилагательны, числительны.Назву іменник почали вживати з 1873 року.

ІV Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів

Фея Морфологія:

-Сформулювати тему, мету і завдання уроку допоможете ви, діти.

Мозковий штурм

-Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Ваші ідеї.

V Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу

1.Інсценівка лінгвістичної казки “У країні Морфології”

Фея Морфологія

-Так ось, шановний подорожній, діти, ми з вами і потрапили у район Іменників.А я знаю, діти, що ви вже багато знаєте про іменники.

2.Робота з таблицею “Іменник як самостійна частина мови”

а) Розгляд таблиці

б) Постановка проблемного запитання

-Що нового про іменник ви знайшли в таблиці?

в) Ситуативне завдання

- Яка різниця у поділі іменників на відміни в російській та українській мовах?

3.Опрацювання теоретичного матеріалу підручника

Фея Морфологія

Незакінчені речення

1.Іменник – частина мови, яка…

2.Іменник має такі морфологічні ознаки…

3.У реченні буває…

VІ Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

Фея Морфологія

-         А зараз, діти, я разом з подорожнім подивлюся, як ви вмієте практично застосовувати свої знання.

1.Творче спостереження з елементами аналізу

(Завдання: спишіть вірш, назвіть  морфологічні ознаки іменників, визначіть синтаксичну роль)

                   У гості осінь завітала,

                   Позолотила тихий сад.

                   Збирала стиглий виноград,

                   І на луки також ходила,

                   Водичку пила з джерела.

                   І шлях до вирію відкрила,

                   І в ліс у золоті пішла.

2.Вибіркова робота. Завдання з ключем (Завдання: випишіть  іменники. З перших букв складається слово)

Перемога, весело, кожен, орнамент, дорога, високо, прекрасний, одяг, допомагати, творити, робота, повільний, острів, великий, три, синій, журба.

(Перемога, орнамент, дорога, одяг, робота, острів, журба – подорож)

3.Гра-тренінг “Гарний настрій”

Звучить мелодія П.Чайковського “Пори року”

Фея Морфологія.

Осінь… Чаруюча краса. Уявіть собі цю пору року.

-         Що ви уявили? Виразіть своє бачення словами.

4.Ґронування

1)    Запишіть центральне слово або фразу

2)    Запишіть  слова чи словосполучення, які спадають на думку з обраної теми

3)    Встановіть якомога більше зв’язків між словами (осінь-чарівниця, золота осінь,щедрий урожай, дощова осінь, сумна пора)

4)    Складіть речення із словосполученнями

Прийшла золота осінь. Осінь – пора збирання врожаю. Осінні дощові дні навівають сум.

5.Психоемоційна релаксація

Фея Морфологія

-         А зараз, перш ніж розпочати творчу серйозну роботу, давайте трохи перепочинемо й перенесемося до осіннього лісу. Заплющіть, будь ласка, очі. На вашому обличчі з’являється щаслива посмішка. Ви повільно розплющуєте очі й повертаєтесь до кабінету.

6.Творча робота в групах

Фея Морфологія

-         А тепер, діти, давайте займемось такою роботою. Будемо працювати в групах, бо серед вас є і юні поети, і юні письменики, і юні пошуковці, і юні індивідуми. Для роботи вам потрібно вибрати спікера групи, секретаря, доповідача

1.Знайомство із завданнями . Рольова гра

“Юні прозаїки” – висловіть свої думки у вигляді невеликого прозового твору-есе

“Юні поети” – висловіть свої думки про осінь у формі сенкена

Сенкен – це п’ятирядковий неримований вірш

1.Перший рядок – слово, яке позначає тему

2.Другий рядок – опис теми, який складається з 2 і більше слів.

3.Третій рядок називає дію, пов’язану з темою і складається з 3 і більше слів

4.Четвертий рядок є фразою, яка складається з 4 і більше слів, висловлює ставлення до теми, почуття

5.Останній рядок складається з одного слова. Це може бути синонім, антонім чи спільнокореневе слово

“Юні пошуковці” – випишіть зі збірок осінні прикмети, загадки, прислів’я про осінь

“Юні індивідуми” – індивідуальна робота з картками

Індивідуальна робота з учнем біля дошки (Завдання: записати речення.Визначити у іменниках рід, число, відмінок)

Осінь усьому рахунок веде.

Осінь на землю тихенько спускається

2.Перевірка виконання групами завдань.

Заслуховування доповідачів від груп.

3.Оцінювання і самооцінювання

Фея Морфологія

-Молодці, діти, ви гарно попрацювали. А ви знаєте, що у нас у класі є ”Чарівна скринька”. Запишіть, будь ласка, на кленових листочках осінні слова, які ви запам”ятали і покладіть до скриньки

VІІ Узагальнення та систематизація набутих знань

1.Підсумок уроку

Мікрофон

-Чи сподобалась вам подорож? Чим саме?

-Чи досягли ви очікуваних результатів? Яких саме?

-Ось і урок наш закінчується. Перед тим, як попрощатися з вами, подорожній вирішив записати у свій щоденник усе, про що сьогодні дізнався. Першими його рядками були : “Я перебуваю у країні Морфології. Морфологія – це…”

Рефлексія

-         Що записав мандрівник у своєму щоденнику про Морфологію?

-         Яка частина мови називається іменником?

-         Які морфологічні ознаки іменника ви знаєте?

-         Яку синтаксичну роль виконує іменник у реченні?

VІІІ Диференційоване домашнє завдання

Вивчіть  параграф 4, підготйте усну розповідь про іменник

Виконайте вправу 48

Випишіть з художньої літератури 5 речень, визначіть синтаксичну роль іменників, морфологічні ознаки

Складіть вірш про осінь

Зобразіть малюнкове письмо “Щедра осінь”

ІХ Психологічний портрет настрою

Фея Морфологія

-         Чи відчуваєте ви насолоду від приходу осені?

-         Як ви почуваєте себе зараз?

-         Покажіть мені свій настрій

-         Я бачу, що настрій ваш покращився. Це дуже приємно.

-         Дякую за урок. Рада буду бачити вас на наступному уроці в такому ж настрої.